4
4GirlsМода, тренди, зірки
Знайти

Чому природничі колекції теж потребують деколонізації

·1912 слівредакція
Мода

Природничі колекції — не перше, що спадає на думку в контексті деколонізації. Однак вони так само, як і культурна спадщина, можуть бути вивезені, привласнені та використані для утвердження імперських наративів.

Природна спадщина захищена міжнародними конвенціями, зокрема ЮНЕСКО, і питання її вилучення, перевезення та повернення стосуються тих самих принципів, що й культурних цінностей. Якщо колонізатор вивіз з Африки не лише скарби місцевої цивілізації, а й рештки слона, які тепер експонуються у світовому музеї, то слон так само є частиною апропрійованої спадщини. Її мають належно переосмислити, показати походження та, якщо можливо, повернути фізично чи хоча б символічно.

Для України ця проблема надзвичайно актуальна. Дослідження, яке охопило 300 років публікацій, показало: майже 90% об'єктів палеонтологічної спадщини хребетних частково чи повністю апропрійовано або викрадено колонізаторами з Московії. Йдеться про знакові експонати — гігантських ссавців, мезозойських рептилій, рештки приматів. Наприклад, мозазавр Prognathodon lutugini, знайдений на початку ХХ століття на території сучасної Луганщини, нині зберігається в Санкт-Петербурзі. Рештки кримських динозаврів — у Москві. Єдиний відомий мезозойський крокодил, знайдений під Севастополем, — також у Санкт-Петербурзі.

Особливо болючим є вивезення спадщини після 2014 року. Найпомітніший приклад — розграбування так званої печери Таврида в Криму, де 2018 року знайшли рештки фауни віком 1,6–1,8 мільйона років. Окупанти вивезли їх до Москви, опублікували численні праці та призначили постійні музейні номери — це фактичне привласнення, яке підпадає під Гаазьку конвенцію. У такий спосіб формується імперський наратив: провідні російські музеї демонструють істоти з усіх країн, над якими Російська імперія чи СРСР мали владу, створюючи враження «головного храму життя на Землі».

На думку дослідників, Україні потрібна комплексна політика деколонізації природничих колекцій. Перший крок — доєднання до міжнародних ініціатив, як-от нещодавно підписана Нікосійська конвенція Ради Європи про повернення культурних цінностей. Другий — ухвалення національного закону, який визнає вивезену спадщину власністю України, водночас враховуючи права громад, на території яких ці речі були знайдені.

Читайте також