Чому Польща образилась на успіх українців: аналіз The Guardian
Спочатку було співчуття, потім — конкуренція. Аналітики пояснюють, як стрімка адаптація українських біженців змінила сприйняття їх у Польщі та призвела до охолодження стосунків між Києвом і Варшавою.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із найбільших союзників України. Мільйони біженців знайшли прихисток у польських домівках, а Варшава активно просувала інтереси Києва на міжнародній арені. Однак цей період безпрецедентної єдності виявився коротким: сьогодні на зміну солідарності прийшли втома та подекуди відверта ворожість.
Згідно з опитуваннями центру CBOS, 52% поляків уже виступають проти прийому нових біженців з України. Серед причин такого охолодження — історичні суперечки, політика пам’яті, військова втома та активна російська дезінформація, яка поширює ксенофобські міфи про «українських утриманців». Проте головний чинник, який політики воліють не помічати, лежить глибше: Польща виявилася не готовою до того, що українці перестануть бути «безпорадними жертвами».
Як зазначають аналітики, українці швидко відмовилися від ролі пасивних отримувачів допомоги. Вони залишили вітальні господарів, орендували чи придбали власне житло, відкрили бізнеси та створили потужні спільноти, які почали конкурувати з місцевими жителями. Україна ж трансформувалася з отримувача гуманітарної допомоги на експортера військових технологій і досвіду, а Київ більше не потребує посередників у переговорах із Вашингтоном чи Брюсселем.
Для майже моноетнічного польського суспільства така зміна парадигми стала викликом. Уряди, зокрема й нинішній на чолі з Дональдом Туском, підтримували міф про «прометейську роль» Варшави у відбудові України, але не підготували громадян до сприйняття українців як рівноправних учасників ринку та суспільного життя. Ця помилка, на думку експертів, має стати застереженням для всієї Європи: Україна дедалі інтегруватиметься в європейські економіки, а її громадяни конкуруватимуть із місцевими бізнесами. Українські лідери приїжджатимуть до Брюсселя, Парижа чи Берліна не по благодійність, а за рівним голосом за столом переговорів, який вони заслужили захистом континенту.
Сьогодні відносини між Києвом і Варшавою переживають глибоку кризу. Польща прямо заявляє про можливість блокувати вступ України до ЄС через питання вшанування діячів ОУН та УПА, а на цьому тлі почастішали акти агресії проти українців, які проживають у Польщі. Президент Володимир Зеленський наголошує на важливості розвитку відносин на основі взаємної поваги. Очевидно, що новий етап партнерства вимагатиме від обох сторін перегляду старих стереотипів і готовності сприймати одне одного як рівних.
