Фаянс із Влоцлавека: бабусин сервіз повертається в моду

Історія фаянсового виробництва у Влоцлавеку почалася далекого 1873 року, коли четверо підприємців — Сигізмунд Кюхфельд, Давид Чаманьський, Ізидор Шреєр та Бернард Боас — заснували першу фабрику. Спочатку майстри черпали натхнення з місцевого фольклору та природи, створюючи тарілки, чаші, кухлі й сервізи. Справжній розквіт бренду припав на міжвоєнний період (1918–1939 роки): вироби з Влоцлавека постачалися по всьому світу й отримували нагороди на міжнародних виставках.

Після Другої світової війни фаянс пережив другу хвилю популярності. Саме в середині XX століття з’явився культовий візерунок — кобальтова троянда, який зробив цей посуд упізнаваним з першого погляду. Однак у 1980–1990-х роках економічні реформи завдали удару по заводу, і в 1990 році виробництво було припинено. Випуск відновили у 2002 році, але знову зупинили під час пандемії COVID-19.

Нині тренд на влоцлавецький фаянс набирає обертів. У часи масового виробництва все більше людей цінують речі з історією, характером і ручною роботою. Характерний розпис із квітковим мотивом приваблює не лише колекціонерів, а й молодь, зокрема представників покоління Z. Те, що колись здавалося застарілим, тепер стає акцентом стильного інтер’єру.