Чому античні міфи знову в тренді: 10 сучасних ретелінгів

Стародавні міфи знову опинилися в центрі масової культури — значною мірою завдяки новому фільму Крістофера Нолана «Одіссея». Однак, щоб познайомитися з героями Троянської війни, богинями чи чудовиськами, не обов'язково гортати багатотомні коментарі до Гомера. Сучасні письменники й письменниці пропонують ретелінги — переосмислення знайомих сюжетів від імені другорядних персонажів, яким класична традиція часто не давала права голосу.

Клер Гейвуд у «Доньках Спарти» повертає голоси Єлені та Клітемнестрі, показуючи їхнє життя задовго до Троянської війни. У традиційних версіях Єлена залишається красунею, через яку почалася катастрофа, а Клітемнестра — жорстокою дружиною, що вбила чоловіка. Гейвуд зосереджується не на битвах, а на шлюбі, материнстві та сестринстві. Роман став національним бестселером у США й отримав відзнаку Historical Novel Society як Editor's Choice.

У «Мандрівній цариці» та сама авторка переосмислює історію Дідони з «Енеїди» Вергілія. Вона переносить центр оповіді на фінікійську царівну Еліссу, яка після зради брата вирушає до Північної Африки й засновує Карфаген. Поява Енея ставить її перед вибором між коханням і відповідальністю за державу. Гейвуд має освіту з класичної цивілізації, тому поєднує міфологію з увагою до політики та механізмів влади.

Дженніфер Сейнт у «Електрі» переосмислює прокляття роду Атрідів через голоси трьох жінок: Клітемнестри, яка не пробачила чоловікові жертвоприношення доньки, Електри, що ідеалізує батька, та Кассандри, чиїм пророцтвам ніхто не вірить. Роман 2022 року був номінований на Goodreads Choice Award у категорії найкращого фентезі та перетворює знайомий міф на психологічну історію про материнську втрату й багаторічну ненависть.

Констанца Казаті в однойменному романі «Клітемнестра» починає історію задовго до помсти: донька спартанського царя зростає сильною, але шлюб, насильство й втрати поступово позбавляють її всього, що вона любила. Книжка здобула премію Glass Bell Award і ввійшла до короткого списку Historical Writers' Association Debut Crown Award. Це роман про владу, материнський гнів і жінку, яку століттями називали чудовиськом, майже не питаючи, що привело її до злочину.

Медлін Міллер у «Цирцеї» розгортає кілька десятків гомерівських рядків у біографію богині, яка від дитинства почувалася чужою серед могутніх родичів. Роман став бестселером №1 за версією The New York Times, був фіналістом Women's Prize for Fiction і здобув премію Goodreads Choice Award. HBO Max анонсував серіальну адаптацію, хоча актуальний статус проєкту не уточнюється.

«Пісня Ахілла» тієї ж авторки переповідає «Іліаду» від імені Патрокла. Його знайомство з Ахіллом починається в юності, переростає у віддану дружбу, а згодом — у кохання, якому доведеться витримати амбіції, пророцтва й Троянську війну. Міллер працювала над дебютом десять років, поєднавши знання класичної філології із сучасним прочитанням стосунків. Роман здобув Orange Prize for Fiction 2012 року.

«Тінь Персея» Клер Гейвуд дивиться на славу героя очима жінок, які заплатили за неї: Данаї, Медузи та Андромеди. У цій версії немає богів, що спрямовують кожен крок, а чудеса поступаються людським страхам і політичним рішенням. Оповідь трьох героїнь поступово руйнує образ безстрашного переможця.

Наталі Гейнс у «Сліпій люті» розповідає про Медузу як про смертну дівчину, яку після нападу Посейдона в храмі Афіни карають, перетворюючи на чудовисько. Роман став миттєвим бестселером The Sunday Times, увійшов до довгого списку Women's Prize for Fiction і був номінований на British Book Awards. Авторка — дослідниця античності й ведуча програми BBC Radio 4 Natalie Haynes Stands Up for the Classics.

«Аріадна» Дженніфер Сейнт розширює відомий сюжет про допомогу Тесеєві, розповідаючи про Аріадну та її сестру Федру — доньок царя Міноса, змушених жити з наслідками чоловічих подвигів. Роман став бестселером The Sunday Times і потрапив до фіналу Goodreads Choice Award 2021 року. Це меланхолійна історія про те, що відбувається з жінкою після того, як герой забирає перемогу й вирушає далі.

На відміну від інших книжок, «Одіссея» Стівена Фрая не переносить центр на другорядного персонажа, а пропонує сучасний і дотепний переказ самої мандрівки Одіссея. Британський актор і письменник зберігає основні сюжети античної поеми, додає історичний контекст і не вимагає попереднього знання Гомера. Книжка завершує його чотирикнижжя про давньогрецькі міфи та може стати зручним входом в античну літературу для новачків.

Кожен із цих ретелінгів допомагає побачити за монументальними легендами живих людей — їхні почуття, помилки та боротьбу за право самим розповісти власну історію.