Історія колекціонерки з Сум, яка відновила 400 сортів фіалок після втрати половини через війну

У сум’янки Тетяни Костенко сьогодні 400 сортів фіалок. Ще до лютого 2022 року їх було вдвічі більше, але частина колекції загинула через відсутність опалення в орендованому приміщенні, де вона тримала рослини. Жінка виїжджала з міста разом із родиною й не мала змоги забрати квіти. Повернувшись у квітні, вона побачила, що більшість рослин згнила від холоду та вологи, і виносила їх відрами у 200-літровий мішок.

«Було боляче. Я не знаю, скільки квітів я тоді винесла — чесно, виносила відрами», — розповідає Тетяна. Врятувати вдалося лише те, що можна було пересадити або залишити листочок. У травні вона перевезла залишки додому, де чоловік зробив стелажі, а для рослин облаштували освітлення. «Коли я забирала колекцію, то зрозуміла, що вона — як фенікс із попелу», — згадує вона.

Свою першу фіалку Тетяна отримала в подарунок від майбутнього чоловіка на 8 березня. Згодом вона приєдналася до харківського фіалкового форуму, замовила одразу 40 рослин і почала їх розмножувати. Згодом з’явилися перші продажі, виставки, а потім і окреме орендоване приміщення. Найстаріша фіалка в колекції — Arctic Frost — живе вже близько 15 років.

Тетяна не займається селекцією, але іноді в рослинах трапляються генетичні збої — так звані химери. Наприклад, «Смарагдове небо» з’явилося випадково: на темному листку проступила світліша смуга, яка збереглася після розмноження пасинками. Такі сорти Тетяна позначає приставкою «ТаК» — скороченням від свого імені.

Спільнота фіалководів, яка сформувалася навколо виставок у Харкові, також зазнала втрат через війну. Багато хто втратив колекції, дехто вирішив не відновлювати їх. Але учасниці домовилися підтримувати одна одну: «Якщо хтось вирішить відновлювати, надішлемо „посилочку“ з фіалками, бо хочемо відновити виставки в Харкові», — каже Тетяна.

Від початку повномасштабного вторгнення Тетяна відмовилася від сортів російської селекції. Старі рослини такого походження ще залишаються в колекції, але їх поступово замінюють іншими. «Своє життя все одно важливіше за колекцію, бо фіалки — це більше матеріальне. А знання і досвід дозволять відновити колекцію в будь-який момент, коли я захочу», — підсумовує вона.