Charli XCX: шлях від андеграунду до світової слави

Charli XCX сьогодні — одна з найвідоміших попартисток світу, але так було не завжди. До виходу альбому Brat у 2024 році вона лишалася фігурою, знайомою переважно поціновувачам експериментальної електроніки. Її музика звучала в чартах, радіоефірах і саундтреках відеоігор, але впізнаваність поступалася популярності таких виконавиць, як Lorde чи Тейлор Свіфт.

Свій перший альбом Чарлі написала ще в 14 років — він так і називався, «14», і вийшов у 2008 році на MySpace. Сама артистка тепер називає цю роботу «жахливою музикою», хоча визнає: уже тоді було чути її потяг до електронного звуку та експериментів із попформулою. Батьки підтримували доньку від самого початку: батько, підприємець і книжковий агент Джон Етчінсон, ходив на її перші рейв-виступи й допомагав, чим міг, хоча серйозних зв'язків в індустрії не мав.

Перші офіційні альбоми — True Romance (2013) і Sucker (2014) — критики зустріли прихильно, але справжній успіх приносили колаборації. Хіт I Love It, записаний разом зі шведським дуетом Icona Pop, потрапив до саундтреку гри Need for Speed: Most Wanted. Чарлі також писала пісні для Іґґі Азелії, Каміли Кабелло, Селени Ґомес і навіть Blondie.

Ключовим поворотом стала співпраця з електронними продюсерами A. G. Cook і Sophie. Разом вони створили мініальбом Vroom Vroom, а згодом і низку релізів, які зібрали навколо Чарлі віддану фанбазу шанувальників гіперпопу. Однак до справжньої зіркової слави не вистачало головного — впізнаваного образу. Альбом Charli (2019) став її маніфестом, How I'm Feeling Now (2020), написаний за півтора місяця локдауну, зафіксував тривоги пандемії, а Crash (2022) приніс комерційний успіх, хоча сама співачка зізнавалася: «Після Crash мені треба було перемкнутися. Радіохіти — це не моє, це не я».

Справжній прорив стався з альбомом Brat, який не лише очолив чарти, а й породив феномен Brat Summer — літо 2024 року, присвячене тусовкам, спонтанності та свободі. В альбомі знайшлося місце і присвяті подрузі Sophie, і примиренню з Lorde, і роздумам про жіночий досвід. Після такого успіху Чарлі майже зникла з соцмереж, вийшла заміж за барабанщика The 1975 Джорджа Деніела й почала писати есеї для Substack — вони стали підводкою до нового альбому.

Music, Fashion, Film вийшов 24 липня. Це набагато більш роковий альбом, ніж попередні: у першому ж синглі Чарлі заявляє, що танцмайданчик помер, і тепер вона робить рок-музику. Гітарні партії тут сирі й чіпляють, а в центрі уваги — не подруги-сучасниці, а митці минулого: від «Персони» Берґмана до Девіда Кроненберґа, чий монолог про час і смертність завершує платівку. Так Чарлі закриває чергову главу й показує: справжня творчість — це не лише про хіти, а про те, що лишається після них.