Тара Вестовер, авторка «Освіченої», анонсувала нові мемуари «Брати та сестри»

Нова робота продовжує історію, розпочату в «Освіченій» 2018 року. У тих мемуарах Вестовер розповіла про дитинство в ізольованій мормонській родині в Айдахо, про фізичне насильство з боку старшого брата, про навчання і поступовий вихід із сімейного середовища. Після публікації стосунки з рідними загострилися: батьки заперечували описані події, а брати й сестри поставили під сумнів окремі епізоди.

Саме цей конфлікт і став поштовхом до нової книжки. У «Братах та сестрах» авторка порушує питання про те, що відбувається, коли члени однієї родини зберігають різні спогади про ті самі події. Центральна тема — пам'ять і те, хто має право визначати, «що насправді сталося».

«"Брати та сестри" — це історія про те, як у родині зберігаються спогади. Як хтось може знати, що ти говориш правду, але все одно стверджувати, що ти брешеш. Зрештою, це історія про те, що означає дорослішати — пережити історію, яка тебе створила», — ідеться в описі майбутнього видання.

Тара Вестовер народилася в Айдахо 1986 року. До 17 років вона не ходила до школи й не отримувала медичної допомоги, а точної дати свого народження не знає досі. Попри відсутність атестата про середню освіту, 2008 року вона з відзнакою закінчила Університет Брігама Янга, згодом здобула магістерський ступінь у Трініті-коледжі при Кембриджі як стипендіатка Білла Ґейтса. У 2010-му стала запрошеною науковою співробітницею Гарвардського університету, а 2014 року захистила докторську дисертацію з історії в Кембриджському університеті.

«Освічена» перетворилася на міжнародний бестселер: понад два роки вона трималася у списку бестселерів нонфікшну The New York Times і була фіналісткою у двох категоріях National Book Critics Circle Awards. Українською мовою книжка вийшла 2024 року у видавництві «Артбукс».

Історія Вестовер — це передусім розповідь про те, як людина вибудовує себе всупереч обставинам. Нові мемуари обіцяють поглянути на цю ж історію з іншого боку — не з позиції виходу з родини, а з позиції неможливості домовитися про спільну версію минулого.