Хресна дорога на Піп Іван: образи Христа понесуть за полонених та зниклих безвісти

Ініціатива належить Міжнародному жіночому руху «За сімейні цінності». Як розповіла голова руху Наталія Федорчук, традиція Хресної дороги сягає часів Софії Київської. Цьогоріч її вирішили провести саме на Піп Іван, щоб спільною молитвою підтримати тих, хто чекає рідних із фронту чи полону або розшукує зниклих безвісти.

«Ця дорога Хресна на Піп Іван — у сьогоднішні дні, коли надія вже знаходиться у людей на межі, коли втома перемагає, є тим кроком, який має повернути людям віру в Творця і віру в те, що наш шлях залишиться переможним», — зазначила Федорчук.

До сходження планують долучитися близько 60 людей: ветерани, капелани ЗСУ та Нацгвардії, матері військовослужбовців, волонтери, представники бізнесу та молодь. Очікують і участь Папського нунція в Україні Вісвальдаса Кульбокаса. Разом із групою йтимуть психологи, реабілітологи та капелани, а під час маршруту використовуватимуть спеціально розроблені молитви й рекомендації фахівців.

На вершину понесуть два твори художника Андрія Єрмоленка, створені в межах франківського проєкту «Врятуємо скарби разом». Велике полотно «Очі Христа на Голгофі», презентоване у Страсну п’ятницю, символізує силу та перемогу. Друга робота — «Ісус несе хрест» — присвячена українським військовополоненим. Як пояснив художник Ярема Стецик, це сучасна інтерпретація Хресної дороги, де образ Христа перегукується з долею українського воїна в полоні.

«Кожен полонений, який зараз є ув’язнений, разом з Ісусом проходить цю дорогу. І Ісус точно є зараз з кожним із полонених. Тобто це фактично є наш український воїн», — зазначив Стецик.

Велику картину розберуть на частини та доправлять вантажівкою, а на вершині знову зберуть. Меншу ікону учасники нестимуть на спині — для цього до неї прикріпили ремені. Після сходження твори повернуться до експозицій Івано-Франківського краєзнавчого музею, а згодом їх планують показувати в інших містах.

Проєкт «Врятуємо скарби разом» розвивається в Івано-Франківську кілька років. Його перша робота — «П’єта» — нині перебуває в Італії. Твори створюють у незвичній для сакрального мистецтва техніці — з використанням трафаретів та за участі волонтерів.