PISA-2025: українські підлітки та глобальний спад читацької грамотності
Міжнародне дослідження PISA-2025 зафіксувало тривожну тенденцію: лише 55% 15-річних українців досягають базового рівня читацької грамотності. Це частина світового тренду, який пов'язують із впливом цифрових технологій.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати чергового циклу PISA, у якому взяли участь 0,76 мільйона учнів з 91 країни. Дослідження оцінює не знання шкільної програми, а здатність 15-річних підлітків аналізувати інформацію, міркувати та робити висновки. Цьогоріч уперше оцінювалася й нова галузь — «Навчання в цифровому світі».
Україна, яка тестувала учнів 2009 року народження (8962 підлітки), опинилася нижче середнього результату країн ОЕСР, але на рівні середніх показників інших держав. Найбільше відставання — саме в читанні: середній бал 418, тоді як базового рівня (2 з 6) досягають лише 55% школярів. Для порівняння, у природничих науках, які були основним напрямком оцінювання, середній результат становить 448 балів, а 35% учнів не подолали базовий поріг. За даними ОЕСР, у світі загалом спостерігається різке погіршення читацьких навичок третій рік поспіль: більшість 15-річних нині демонструють рівень, який раніше очікувався від 14-річних, а кількість тих, хто читає швидко, але неуважно, майже подвоїлася за десятиліття.
Експерти звертають увагу на гендерний розрив: хлопці відстають від дівчат у читанні на 32 бали, що еквівалентно півтора рокам навчання. «Якщо середня українська дівчинка 15 років читає як 10-класниця, то 15-річний хлопчик читає наче він у середині 8-го класу», — коментує радниця міністра освіти Іванна Коберник. Вона наголошує, що в ідеалі базового рівня мали б досягати 80% учнів.
Окремий блок дослідження — поведінка в цифровому середовищі. 34% українських учнів визнали, що відволікаються через цифрові ресурси (середній показник ОЕСР — 28%). Водночас 54% опитаних використовують штучний інтелект для навчання щонайменше раз на тиждень, а 43% — для підготовки письмових завдань. Лише 8% ніколи не звертаються до ШІ.
Андреас Шлейхер, директор ОЕСР з питань освіти, припускає, що зниження рівня читання пов'язане з переходом до цифрового читання: перегляд стрічок соцмереж та обробка інформації нашвидкоруч можуть послаблювати здатність взаємодіяти зі складними текстами. Цю гіпотезу підтверджує і міністр освіти Австралії Джейсон Клер, який закликав скорочувати екранний час. Водночас приклад Сінгапуру, де цифрові технології активно використовуються в навчанні, демонструє, що самі по собі гаджети не є вироком.
Світові результати почали погіршуватися з 2012 року, коли на сцену вийшло покоління Z. Дослідники вбачають у цьому вплив не стільки пандемії, скільки зміну способу сприйняття інформації. Показово, що подібні процеси зачіпають і дорослих, які дедалі більше втрачають здатність до тривалої концентрації та читання книжок для задоволення. Для України це питання стоїть особливо гостро: низький рівень читацької грамотності обмежує можливості молоді в опануванні складних професій і критичному осмисленні дійсності.
