Єнотова шуба і китайські черевики: яким насправді був стиль Шевченка

У XIX столітті одяг був чітким маркером соціального статусу, і змішувати елементи гардероба різних прошарків вважалося недопустимим. Шевченко ж ці правила порушував: перебуваючи в Петербурзі серед світських кіл, він одягався згідно з тогочасною модою, але додавав до образів деталі, які вказували на його українське походження.

Дослідники зазначають, що поет носив класичні костюми з лацканами, прямі штани та краватку, проте метелик у його гардеробі не з'являвся. Його друг, художник Іван Сошенко, згадував, що після знайомства зі світськими людьми Шевченко почав одягатися з претензією на comme il faut, тобто «належним чином». Цікаво, що звичний для нас образ Кобзаря з вусами та вишиванкою сформувався пізніше: під час першого приїзду до України з Петербурга він був ще без вусів і мав вигляд молодої життєрадісної людини.

Стиль Шевченка можна назвати амбітним: на гроші від першого гонорару за картину він придбав дороге взуття, а згодом — єнотову шубу, гумовий плащ-макінтош, циліндр і кілька добротних костюмів. Сучасники називали його франтом, а в посмертному описі речей, що зберігалися в Академії мистецтв, згадуються навіть золоті запонки та китайські туфлі.

Особливе місце в гардеробі поета займав традиційний український одяг. Для фотографій він часто обирав народне вбрання, що відповідало романтичним настроям епохи, які зверталися до національної спадщини. Найнесподіваніше виглядало поєднання модного міського костюма зі смушковою шапкою та кожухом. Таким чином Шевченко не лише презентував народний одяг в урбаністичному середовищі, а й демонстрував, що для нього важлива культурна єдність із власним народом.

Фактично, Кобзар став одним із перших українських публічних інтелектуалів, який свідомо використовував одяг як інструмент самопрезентації. Він започаткував моду на національні риси серед українських письменників і зробив вишиванку впізнаваним символом. Тож за звичним портретом у вишиванці стоїть складніша історія: Шевченко міг бути і петербурзьким денді, і людиною, яка через стиль заявляла про свою ідентичність.