Чи мають учителі повідомляти про небезпечні тренди серед учнів?

Народний депутат Сергій Кузьміних (фракція «Слуга народу», комітет з питань здоров’я нації) зареєстрував законопроєкт №15395, який вводить поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі». Під ним пропонують розуміти масову модель поведінки в інтернеті, що спонукає учнів до дій, які загрожують їхньому життю, фізичному чи ментальному здоров’ю або гідності, а також життю й здоров’ю інших учасників освітнього процесу.

Якщо закон ухвалять, педагоги будуть зобов’язані проводити зі школярами роз’яснювальну роботу про небезпеку таких трендів і негайно повідомляти керівництво закладу про виявлені випадки участі учнів. Керівники шкіл, зі свого боку, мають забезпечувати заходи з виявлення, запобігання та припинення участі дітей у небезпечних трендах — на території закладу, під час освітнього процесу (зокрема дистанційного) або з використанням шкільних інформаційних ресурсів. Також пропонується заборонити проведення й пропагування таких трендів у закладах загальної середньої освіти.

Пов’язаний законопроєкт №15396, також ініційований Кузьміних, передбачає адміністративну відповідальність для директорів шкіл за неповідомлення поліції про факти участі учнів у небезпечних інтернет-трендах, які загрожують їхньому життю чи здоров’ю. Штраф за таке порушення пропонують встановити від 1700 до 3400 гривень або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Однак законопроєкт зіткнувся з критикою всередині самого парламенту. Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак зазначив, що вчителі й директори не мають необхідної психологічної, юридичної та технічної підготовки для відстеження цифрової поведінки дітей. «Ми й так надмірно навантажуємо педагогів невластивими для них задачами — від адміністрування до соціальної роботи. Ініціатива додати до цього ще й функцію цифрового моніторингу дітей і персональну відповідальність за нього може стати системною помилкою», — наголосив Бабак.

Освітня омбудсменка Надія Лещик також не підтримала ініціативу, нагадавши, що контроль соціальних мереж дітей не належить до повноважень педагогів і керівників закладів освіти. Натомість, на думку Бабака, варто розвивати програми медіаграмотності та цифрової гігієни для дітей, батьків і педагогів, посилювати шкільні психологічні служби й чітко розмежовувати обов’язки шкіл, поліції та фахових психологів.

Обидва законопроєкти наразі перебувають на опрацюванні в парламентських комітетах і ще не ухвалені. Тож дискусія про те, хто має відповідати за безпеку дітей у цифровому середовищі, триває.