Ковдра, декольте й Prada: як українські суди стали подіумом

Резонансні процеси в Україні рідко бувають передбачуваними. Засідання може обернутися подіумом, театральною сценою або й сюрреалістичним перформансом, а одяг підсудних нерідко стає окремим сюжетом — іноді виразнішим за суть звинувачень.

Найсвіжіший привід для розмов про судову моду цієї осені дала 24-річна Єлизавета Івахненко, фігурантка справи «Карфаген» про «кришування» колцентрів. На записах НАБУ її називають Музою, а відома вона фразою про Porsche, Loro Piana, Mimi, годинники й сумки, які «треба видаляти». На перше засідання вона прийшла в куртці Yves Saint Laurent за €2,7 тис., що викликало хвилю обговорень у соцмережах, а на наступне — в об'ємній куртці українського апсайкл-бренду за 13,6 тис. грн, що породило чимало мемів. Журналісти згадали й Олену Зайцеву, винуватицю смертельної аварії в Харкові 2007 року: на перше засідання після ДТП вона прийшла у скромному одязі, але з помітним макіяжем і в черевиках Balenciaga, які тоді оцінювали приблизно в €1 тис. Згодом її стиль ставав дедалі аскетичнішим — під час оголошення вироку це була однотонна чорна водолазка й прості чорні джинси.

Нардеп Микола Тищенко, підозрюваний у кількох провадженнях, цього літа показав Печерському суду, що не вважає засідання щодо запобіжного заходу приводом відмовлятися від італійського гардеробу: чорне поло Prada, сірі замшеві лофери Loro Piana та годинник Garmin. Лише лофери оцінювали майже в 60 тис. грн, а все вбрання — не менш ніж у 100 тис. грн. На інше засідання він прийшов у класичному костюмі, зате зі спортивною сумкою, де лежали книги, фотографії дітей, ікона, сало, часник і цибуля — на випадок СІЗО. Ігор Коломойський, своєю чергою, став ілюстрацією «тихої розкоші»: на перше засідання щодо запобіжного заходу у 2023 році він прийшов у синьо-жовтому спортивному костюмі ФК «Дніпро», бо після суду міг потрапити за ґрати. Нині він з'являється у схожих костюмах, а в холодну пору замінює їх на однотонні светри з теплою жилеткою та мокасинами Tod's; вартість одного з таких комплектів оцінювали майже в €1 тис.

Якщо в українській судовій моді є головна героїня, то це Юлія Тимошенко: її процеси охоплюють чверть століття, а імідж пройшов шлях від сірої мишки до паладина в блискучій броні. У березні 2001 року її несподівано привезли з Лук'янівського СІЗО до Печерського суду — вона не знала, куди її везуть, і була в тому, у чому перебувала в камері: старий в'язаний светр, вовняна спідниця, розпущене волосся, майже без макіяжу. До 2011 року все змінилося: на засіданнях у «газовій справі» вона з'являлася з незмінною косою-короною, у приталених сукнях і світлих костюмах. Навіть після арешту обрала для суду бежеву сукню з переданого з дому пакета, хоча там були й спортивний костюм із кросівками. Особливої популярності набула бежева сукня з декольте, у якій Тимошенко була 11 жовтня 2011 року, коли її засудили до семи років колонії. У 2010–2011 роках журналісти нарахували дев'ять пальт за півтора місяця візитів на допити до Генпрокуратури. А вже у січні 2026-го на засідання Вищого антикорупційного суду, де вона є підозрюваною у масштабній корупції, Тимошенко приїхала в білому пальті та з бездоганною зачіскою.

Окрема лінія судової хроніки — медична естетика. Колишнього ректора Податкової академії Петра Мельника влітку 2013 року привозили до суду автомобілем швидкої допомоги й пересаджували в інвалідне крісло: він лягав на лаву, тримався за серце, а потім розстібнув штани, аби показати перев'язку після надрізу для коронографії. За кілька днів він зняв електронний браслет і втік до США, а ще через кілька років суд його виправдав. У березні 2017 року голову Державної фіскальної служби Романа Насірова привезли з лікарні на каталці, і весь розгляд щодо запобіжного заходу він пролежав під зеленою картатою ковдрою. Інтернет масово створював фотожаби, а за кілька днів Насіров з'явився на ногах, поголеним, у костюмі та краватці, і заявив, що ковдру йому «підкинули» співробітники НАБУ заради «інсценованого шоу». Утім, костюм забули, а ковдру — ні: згодом він визнав, що вона стала його особистим «брендом». «Це вже частина мого життя, моєї історії. До ковдри я не маю жодних претензій — якби не вона, мене, можливо, й не впізнали б», — казав він в інтерв'ю.

Були й відверті перформанси. У 2015 році Київський районний суд Одеси розглядав справу чоловіка, затриманого під час місцевих виборів, — він з'явився в повному костюмі Чубакки із «Зоряних війн». Його затримали, коли він за кермом привіз команду Дарта Вейдера до виборчої комісії; документів у Чубакки не було, і він чинив опір арешту. Дарт Вейдер пояснив, що Чубакка — домашня тварина, тож прописки в нього бути не може. Кошлатий герой намагався говорити із суддею крізь маску й у підсумку дістав штраф. У 2020 році активіст Сергій Стерненко на засіданні щодо запобіжного заходу, після того як суддю Володимира Бугіля не відвели, заявив, що «пора змінити дрескод», і зняв сорочку — під нею була футболка з фрагментом диптиху Жерара Давида «Суд Камбіза», відомого як «Здирання шкіри з продажного судді». Схожу репродукцію у 2012 році намагалися розгорнути соратники Тимошенко під час розгляду її касаційної скарги. А шоумен Антін Мухарський у грудні 2017 року прийшов до Оболонського суду Києва на сімейний спір із колишньою дружиною Сніжаною Єгоровою в нижній білизні, а потім зняв і її, прикрившись аркушем із звинуваченнями: так він хотів привернути увагу до суперечки про аліменти й можливість спілкування з дітьми та показати, «як роздягають у цій країні тих, хто бореться за її незалежність».

Образи фігурантів живуть довше за самі справи. Вироки можуть скасовувати, провадження — закривати й переглядати, прізвища суддів із часом забуваються. Але картата ковдра Насірова, кучері Нелі Штепи з її «прокапатися, зачіска, до суду», спортивний костюм Коломойського та біле пальто Тимошенко вже залишилися в колективній пам'яті — як свідчення того, що в суді та політиці одяг рідко буває просто одягом.