Домашнє насильство під час війни: звіт GREVIO про Україну

Група експертів Ради Європи з питань протидії насильству щодо жінок і домашньому насильству (GREVIO) опублікувала перший базовий звіт про виконання Україною Стамбульської конвенції. У документі йдеться про помітний зв'язок між проходженням військової служби та випадками тяжкого домашнього насильства. Водночас експерти наголошують: значна частина постраждалих не звертається по допомогу через недовіру до правоохоронців, стигму та страх.

Окрему увагу у звіті приділили справам, де кривдниками є військовослужбовці. Такі повідомлення можуть розглядати не поліція, а військові посадовці, що створює ризик неналежного розслідування. GREVIO рекомендує запровадити спеціальні програми для кривдників серед військових і ветеранів. Статистика поліції фіксує зростання зареєстрованих правопорушень за статтею про домашнє насильство: у 2024 році — 2810, у 2023-му — 2705, у 2022-му — 1498. Проте громадські організації зазначають, що багато звернень залишаються без належного реагування.

Не менше занепокоєння викликає ситуація із сексуальним насильством. У 2024 році поліція зареєструвала 389 зґвалтувань та 157 випадків сексуального насильства. Експерти впевнені, що ці цифри не відображають реального масштабу проблеми. Правоохоронці не завжди розпізнають психологічне насильство, а деякі досі сприймають домашнє насильство як «приватну справу». Крім того, GREVIO застерігає від практики примирення у таких справах — постраждалих можуть заохочувати до альтернативного врегулювання, що не враховує ризики.

Судова практика також викликає питання: вироки часто обмежуються штрафами чи громадськими роботами, що не є достатньо стримувальним. Експерти закликають частіше застосовувати позбавлення волі. Окрема проблема — захист дітей, які стали свідками насильства. На практиці їхню присутність не завжди фіксують, тому вони не отримують статусу постраждалих. Суди також рідко обмежують право кривдників на спілкування з дітьми.

Попри критику, GREVIO відзначає прогрес України: після ратифікації Стамбульської конвенції у 2022 році держава продовжила змінювати законодавство. У 2024 році запроваджено адміністративну відповідальність за сексуальні домагання, створено Національний тренінговий центр та мережу притулків. Проте доступ до цих послуг залишається нерівномірним. Система роботи з кривдниками також потребує вдосконалення: у 2025 році на програми направили 1254 людей, а завершили їх лише 225. Експерти сумніваються, що 46-годинна програма може забезпечити стійкі зміни поведінки.

Цей звіт — важливий сигнал: законодавча база в Україні вже існує, але її практичне застосування потребує системних змін. Від того, наскільки ефективною буде ця робота, залежить захист тисяч людей, які щодня стикаються з насильством у власних домівках.