День у Нью-Йорку: переговори Зеленського і Трампа, санкції ЄС та угода щодо Гренландії

Українська делегація на чолі з Володимиром Зеленським прибула до Нью-Йорка напередодні, разом із першою леді та дипломатичною командою. За даними Reuters, дорогою, під час дозаправки в ірландському аеропорту Шеннон, президент України неофіційно поспілкувався з головою ЦРУ Джоном Реткліффом. Сам Зеленський розповів, що в Нью-Йорку в нього заплановано близько двадцяти зустрічей — з Дональдом Трампом, європейськими лідерами, сенаторами й членами Палати представників Конгресу США, керівниками міжнародних організацій, американських компаній та аналітичних центрів. «Є конкретні безпекові пропозиції та деескалаційні рішення, які можуть наблизити закінчення війни. Працюємо над посиленням ППО та забезпеченням для України достатніх фінансів», — сказав він. Окремо в Нью-Йорку має пройти саміт міжнародної Кримської платформи.

Ранок президента України був насиченим: вшанування пам'яті жертв теракту 9/11, зустріч із американськими сенаторами та розмова з Емманюелем Макроном про безпеку й зимовий пакет підтримки. Французький президент того ж дня окремо зустрівся з Трампом — обговорювали ідею енергетичного перемир'я між Україною та Росією. Далі Зеленський мав розмову з прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен про санкції проти Росії та оборонну співпрацю, а також із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.

Близько 20:50 за київським часом почалася зустріч Зеленського з Трампом. Спочатку президенти спілкувалися з журналістами — приблизно сім хвилин, після чого близько 21:00 стартувала закрита частина переговорів. У складі американської делегації були спецпосланець Стів Віткофф, держсекретар Марко Рубіо та міністр фінансів Скотт Бессент. Трамп заявив, що обговорить із Зеленським удари по російських НПЗ, а також можливість надання Україні ліцензій на виробництво ракет до систем Patriot. Ще до зустрічі, виступаючи на Генеральній асамблеї ООН, він закликав Владіміра Путіна покласти край війні та пообіцяв застосувати «закон Грема», якщо буде потрібно. Марко Рубіо перед переговорами в ефірі Fox News заявив, що судна, пов'язані зі США, неодноразово ставали мішенями атак України, та наголосив на потребі енергетичного перемир'я між Україною і Росією.

Того ж дня Рада ЄС продовжила на 36 місяців дію обмежень проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету й незалежності України, але вилучила зі списку Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова. Зеленський після зустрічі з фон дер Ляєн назвав сигнали про зняття санкцій з окремих російських олігархів самовбивчими та контрпродуктивними, додавши, що війни завершуються рішучістю і силою, а не поблажками для наближених агресора. Він подякував главі Єврокомісії за готовність попрацювати над включенням додаткових російських прізвищ у санкційні списки. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав рішення ганебним та невиправданим. Латвія намагалася заблокувати вилучення олігархів і оголосила про національні санкції проти Усманова й Фрідмана; заступник міністра закордонних справ Литви Сігітас Міткус заявив, що «це погана ідея – вилучати деяких людей зі списків, і ми проти цього».

Окремий сюжет дня — претензії Будапешта. Сибіга сказав, що його здивували «безпідставно конфронтаційні» заяви прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра щодо України, зокрема відмова приєднатися до ініційованого Україною формату «Карпатської вісімки» та недопущення будівництва нафтосховищ для українських потреб на території Угорщини. «Те, що ми чуємо з Будапешта останнім часом, викликає у нас здивування. Схоже, що, хоча Віктора Орбана вже немає, його політика обструкціонізму та ізоляціонізму продовжує процвітати. "Орбанізм" у минулому не приніс користі ані Угорщині, ані всьому регіону загалом – і в майбутньому він нікому не принесе користі», — зазначив він. У відповідь Мадяр назвав неприйнятним твердження, ніби суверенна держава є учасницею міжнародної ініціативи без попередніх консультацій чи згоди, а міністерка закордонних справ Аніта Орбан сказала, що новий уряд «зробив чимало жестів доброї волі на адресу України» і жодної аналогії з політикою Віктора Орбана тут немає. Тим часом прокуратура Угорщини просить зняти імунітет з Петера Мадяра.

Серед інших рішень вівторка — угода про безпеку Гренландії, яку підписали США, Данія та сама Гренландія. Документ передбачає суттєве розширення американської військової присутності: Вашингтон зможе модернізувати базу Пітуффік і створити додаткові оборонні райони в Нарсарсуаку та Местерсвігу, а сторони зможуть домовлятися про нові американські об'єкти. Угода посилює роль НАТО в Арктиці — у плануванні, присутності, навчаннях і спільному зборі розвідданих; Данія зобов'язується нарощувати власні спроможності в регіоні. Документ безстроковий, і в разі здобуття Гренландією незалежності нова держава має залишитися в НАТО та взяти на себе права й обов'язки Данії за цією угодою. Генсек НАТО Марк Рютте наголосив: «Ми усвідомлюємо загрози, з якими стикаємося, і розуміємо, що посилення безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці має вирішальне значення як для Європи, так і для Північної Америки».

Поза цим порядком денним залишилося чимало точкових, але показових новин: Молдова запроваджує надзвичайний стан в енергетиці й реформує держсектор заради економії на зимових компенсаціях, Франція збільшує допомогу населенню через енергокризу, Литва посилює захист підстанції біля Калінінграда, підтримує вилучення з конституції заборони на розміщення ядерної зброї та чекає на новий контингент військ США, а Лукашенко заявив, що вільних обсягів калійних добрив для постачання до США в Білорусі немає. Разом ці сюжети складаються в одну картину: поки в Нью-Йорку шукають формулу завершення війни, Європа готується до зими й до довшої перспективи — з більшою увагою до Арктики, енергетики та власної оборони.